Легенди села Чернелівка

         Легенда 1:

      Походження села Чернелівка.

  ,,Припускають, що с.Чернелівка походить від слова Чорна- лівка. В одному місці на річці Случ була вигідна пристань, де завжди ловили рибу. Там і почали посилятися люди. Риба в річці водилась в основному лин. Лин був довголітній, а тому майже чорний. Цю пристань назвали Чорна-лівк. Звідси, мабуть, пішла назва села Чернелівка. Таким чином, село і річка невід'ємно пов'язані між собою не лише історією, а й взаємною любов'ю. Бо так відгукуються про річку місцеві жителі, жартівливо називають Случ ,,Чудом Красилівщини".  Не тому, що в річці є щось незбагненне, незвичайне, а тому, що своєю заморожуючою красою річку, можна дорівняти до неба. Ось так милуються чернелівками земним небом.

         Легенда 2:

  Коли татари напали на село, бідні люди не мали де сховатися, а багаті біля замку мали свій сад, куди вів підземний хід. Пани заховались туди і сказали наймитові, щоб той їх замкнув. А коли надійде ніч, відімкнув, і вони повтікають. Наймит так і зробив. Але, коли в ночі вийшов у сад, татари спіймали його. Він жбурнув ключі у криницю, і пани залишились у підземному ході назавжди..."

         Легенда 3:

  Про походження назви річки Деснівка зберігся переказ старожила села Мончинці Бобка Демида, який помер у 1939 році на 104 році життя. А йому розповідав дідусь: ,, Татарські набіги не раз вирізали жителів села, молодь забираючи в неволю. Після чергового знищення населення, село загинуло. Пан привіз із Чернігівщини десять пар молодих людей, яких поселив на поселищі сплюндрованого поселення. Переселенці з Чернігівщини в пам'ять про повноводну річку Десну і назвали невелику річку Деснівкою. Назва була дорога їм, бо нагадувала далекі рідні краї, звідки їх по волі повелителя переселили на Поділля. Назва прижилася і вже третя сотня літ, як річка котить свої води в Случ під чарівним ім'ям Деснівка".